Китайський автомобільний ринок страждає від серйозного надлишку пропозиції, що породжує екстремальні знижки та тактику сірого ринку, повідомляє Reuters. У торговому центрі Ченду торговець Zcar рекламує близько 5000 нових автомобілів – місцеві Audi зі знижкою 50% та семимісний FAW за ціною близько 22 300 доларів (на 60% нижче від ціни на етикетці) – шляхом оптової купівлі надлишкових запасів.
Роки субсидій та стимулів від місцевої влади, що ставили на перше місце виробництво та частку ринку, а не прибутковість, залишили дилерів із забитими майданчиками; багато хто реєструє непродані автомобілі, щоб зафіксувати «продажі», а потім скидає автомобілі з нульовим пробігом торговцям, проводить розпродажі у прямому етері, або експортує їх як «вживані».
Китайські заводи можуть виробляти приблизно вдвічі більше, ніж 27,5 мільйона автомобілів, вироблених минулого року, причому потужності з виробництва електромобілів особливо роздуті на тлі третього року цінових воєн; консультанти прогнозують, що до 2030 року життєздатними залишаться лише ~15 із 129 брендів електромобілів/гібридів. Частка іноземних брендів знизилася до 31% (з 62% у 2020 році), а чиновники тепер обіцяють обмежити руйнівну конкуренцію після того, як президент Сі розкритикував «гонку» інвестицій. Місцеві стимули зберігаються (дешева земля, виробничі цілі), про що свідчать мегапроект BYD Changfeng і завод Xiaomi в Ічжуані. Наслідками цього є аукціони та «автомобільні кладовища», де тисячі майже нових автомобілів продаються в Інтернеті з великими знижками. Аналітики попереджають про тривалу, підтриману державою реорганізацію; без значної консолідації автовиробники та муніципалітети ризикують потрапити в порочне коло гонитви за обсягами та зростаючими збитками.
