АвторинокНовиниЧитацький зал

МАЗгейт набирає обертів

Тема участі білоруського МАЗу в тендері на поставку автобусів для львівського перевізника стає все більш резонансною.

Вслід за луцьким заводом, свою позицію щодо можливої закупівлі для Львова 100 автобусів МАЗ висловив Концерн «Електрон», підприємство якого є учасником тендеру за проектом «Міський громадський транспорт в Україні» за кошти кредиту Європейського інвестиційного банку.

Пояснюючи відмінності у ціновій пропозиції білоруського підприємства і українського виробника, «Електрон» акцентує на тому, що:

Підпишись на канал "УкрАвтопром"

МАЗ – це державне підприємство, що отримує підтримку за рахунок субсидій з державного бюджету Білорусі, а також користується значними податковими пільгами у своїй в країні. МАЗ активно продає автобуси в Україні і при їх ввезенні не сплачує мито, тому що досі діє Угода про вільну торгівлю в рамках СНД.

Водночас, власне білоруський ринок транспорту, незважаючи на діючу Угоду, є повністю закритий для українських виробників: з 2008 року діє сувора законодавча заборона імпорту продукції, аналоги якої виробляються в Республіці Білорусь.

Крім того, Міністерство фінансів Республіки Білорусь компенсує банкам та лізинговим компаніям платежі по сплаті клієнтами процентів та лізингових виплат у розмірі 2/3 ставки рефінансування, якщо ці клієнти купують товари білоруського походження. До того ж президент Білорусі з метою експансії на зовнішні ринки, в т.ч. України, надав МАЗу в 2017-18 р. безповоротну державну допомогу у сумі понад 500 млн. USD. Проте, незважаючи на значну державну підтримку, МАЗ є хронічно збитковим: збитки за період 2015-2018 років становили понад 100 млн USD.

Все це в сукупності свідчить про застосовування білоруським виробником демпінгу – заниженого ціноутворення на ринку України. А ще одним підтвердженням демпінгу МАЗа на львівських торгах є те, що ціна аналогічних автобусів МАЗ 203, придбаних Києвом на умовах лізингу (без тендеру), є на 30 % вища, аніж у Львові, аргументують на Електроні.

«Українські ж виробники працюють у зовсім інших умовах, без жодних податкових пільг та преференцій від держави. А кредитна політика фінансових інституцій спрямована хіба що на повне знищення українських товаровиробників: відсотки за кредити зашкалюють – до 20% і вище.

До того ж, українські товаровиробники жодним чином не захищені від непрогнозованих і часто спекулятивних коливань вартості зарубіжної валюти. Так, тільки через непередбачувані, валютні коливання підприємства концерну втратили на поставці 50-и тролейбусів Львову понад 40 млн. грн.», йдеться у повідомленні українського виробника.

Виступаючи за створення рівних, недискримінаційних умов для всіх учасників публічних закупівель, «Електрон» пропонує:

По-перше, Верховній Раді України треба невідкладно розглянути та прийняти у другому читанні:

  • проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні (№3476);
  • проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні (№3477);
  • зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» ( №3739);

По-друге, Національному банку України, Мінфіну, Міністерству інфраструктури розробити запобіжні механізми від негативних наслідків не прогнозованих та спекулятивних валютних коливань;

По-третє, позитивний досвід Кабінету Міністрів України щодо пільгового кредитування малих і середніх виробників слід поширити на машинобудування як стратегічну галузь економіки.

Також підприємство вимагає від уряду терміново переглянути умови Договору про зону вільної торгівлі безпосередньо з Республікою Білорусь та/або з іншими країнами учасниками зони вільної торгівлі СНД і виключити тролейбуси, автобуси, трамваї, електробуси з переліку товарів, що не підлягають безмитному ввезенню в Україну. Крім цього, переглянути або при можливості денонсувати Правила визначення країни походження товарів, які дозволяють країні-експортеру самостійно визначати критерій достатньої обробки/переробки товару та видавати сертифікат про походження товару для надання товару режиму вільної торгівлі.

Здійснення цих кроків унеможливить продовження дискримінації українських виробників при публічних закупівлях. Ці питання є в компетенції держави, а не в органів місцевого самоврядування, впевнені у Концерні.

Source
ЕЛЕКТРОН

Back to top button