Антикризова рада громадських організацій звернулась до Президента

Нещодавно відбулося спільне засідання Антикризової ради громадських організацій України, в роботі якої бере участь асоціація “Укравтопром”, та Державної фіскальної служби України.

На засіданні відбувся огляд змін до податкового, митного законодавства та законодавства у соціальній сфері, обговорення проблемних питань при застосуванні суб’єктами господарювання останніх прийнятих змін до зазначеного законодавства і пропозиції вирішення цих питань.

Члени Антикризової ради громадських організацій України в цілому констатували, що нововведення в податкове, митне законодавство та законодавство у соціальній сфері потребують ґрунтовного доопрацювання із залученням до цього процесу громадськості.

На переконання промислово-підприємницької спільноти, для ефективного розв’язання економічних проблем держави необхідно відновити рівноправний і конструктивний діалог між владою та бізнесом стосовно законодавчих нововведень.

За результатами спільного засідання Антикризової ради громадських організацій України та Державної фіскальної служби України було направлено звернення Президенту України із пропозицією робочої зустрічі з членами Антикризової ради громадських організацій України для обговорення гострих проблемних питань промислово-підприємницької спільноти та формування пропозиції щодо невідкладного вжиття заходів спрямованих на вирішення цих питань.

 текст звернення:

Вельмишановний Петро Олексійовичу!

 Український союз промисловців і підприємців (далі – УСПП) засвідчує Вам свою повагу та звертається з наступним.

Нещодавно відбулася низка зустрічей представників вітчизняного бізнесу з обговорення гострих проблемних питань, зокрема спільне засідання Антикризової ради громадських організацій України та Державної фіскальної служби України, де відбулося налагодження діалогу між владою і бізнесом, а також обговорення поточних проблем оподаткування суб’єктів господарювання та шляхів стимулювання розвитку промисловості.

Зараз економіка України перебуває на порозі безпрецедентної кризи, однією із причин її подальшого загострення є непрозорість системи державного управління, прийняття нормативних актів без громадського обговорення, відсутність сучасної державної промислової політики та підтримки якості життя населення шляхом надання адресної допомоги населенню.

За підсумками 2014 року спад промислового виробництва склав 10,7%. Серед галузей промисловості найбільше постраждали вітчизняні підприємства машинобудівної галузі, які за підсумками минулого року, скоротили обсяг виробництва на 21,3%, у т.ч. автомобілебудування – 35,7%, а вагонобудування – 76,2%, обсяг виробництва локомотивів і рухомого складу скоротився в 2014 році на 62% в порівнянні із 2013 роком, а проти 2011 року – більш ніж утричі. За підсумками 2014 року виробництво автотранспортних засобів скоротилось на 43% порівняно із 2013 р., випуск легкових авто скоротився на 43,3%. За даними січня поточного року були вимушені зупинити діяльність 6 підприємств автотранспортної промисловості. За січень 2015 року було випущено лише 352 одиниці транспортних засобів, що більш ніж на 89% менше показника січня 2014 р. і на 30% менше обсягу грудня 2014 р.

Провідні машинобудівні підприємства значно знизили випуск продукції, скоротили штат працівників і подекуди, несприятливість ситуації в країні призвела до зупинки підприємств. Зокрема, лише ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» в 2014 році був вимушений знизити обсяги промислового виробництва на 75%, провідне вітчизняне авіабудівне підприємство ДП «Антонов» внаслідок втрати частини ринку збуту продукції було вимушене скоротити обсяг виробництва, крім цього нещодавно було введено стан простою на ДП «ВО «Південмаш» і скорочено обсяг працівників на 80%.

Ситуація, в якій перебуває українська промисловість, загрожує деіндустріалізацією вітчизняної економіки.

 

Члени Антикризової ради громадських організацій України переконані, що найважливішим питання для вітчизняних товаровиробників є підвищення конкурентоспроможності, яка все далі знижується внаслідок як несприятливої соціально-економічної ситуації в країні, так і відсутності системних дій з боку влади. Зокрема, новації в Податковому кодексі України, що підвищують фіскальний тиск на виробників і споживачів. Найбільше фіскальний тиск вдарить по малому бізнесу, оскільки платники єдиного податку та фізичні особи-підприємці повинні сплачувати податок на майно, відмінне від земельної ділянки, який не зараховується у сплату єдиного податку або будь-якого іншого податку (на відміну від платників податку на прибуток, які зараховують нараховану та сплачену суму податку на майно на зменшення податку на прибуток).

Загалом в податкових новаціях абсолютно відсутні норми, які б стимулювали підприємців до підвищення конкурентоспроможності власної продукції, розширювання виробництва.

Крім цього, фінансування підприємцями підвищення якості виготовленої продукції, модернізації промислових потужностей неможливе на сьогоднішній день, в наслідок відсутності доступного кредитування реального сектору економіки та несприятливого інвестиційного клімату. Урядовці своїми ініціативами з наповнення державного бюджету (оподаткування пасивних доходів за ставкою 20%) значно знизили можливість і привабливість залучення банківськими установами депозитів, а це спільно із рекордним відтоком депозитів з банківської системи значно скорочує ліквідність банківської системи і можливість кредитування реального сектору економіки, не зважаючи на існуючі ставки кредитування, які вищі середньоєвропейських приблизно в 10 разів (реальна комерційна річна ставка кредитування в Україні близько 30%, проти 3-5% європейських).

Додатковим ударом для вітчизняних суб’єктів господарювання є чинна грошово-кредитна і валютно-курсова політика Національного банку України. Ті вітчизняні підприємства, чия продукція є конкурентоздатною на зовнішньому ринку не спроможні дотримуватися своїх зовнішньо-торгівельних зобов’язань, внаслідок діючих норм щодо 90-денного строку розрахунків за експортно-імпортними операціями, обов’язкового продажу 75% валютної виручки, а також обмеження сплати ряду послуг/товарів без ввезення їх на митну територію України, довготривалості процесу і подекуди відсутності можливості закупівлі іноземної валюти.

Сучасна валютно-курсова політика НБУ призводить до додаткових курсових втрат внаслідок постійної купівлі-продажу валюти і наявності в Україні декількох різних курсів національної валюти по відношенню до іноземних валют. Крім цього, значна частина українських промислових підприємств використовує в виробничому процесі імпортні товари промислового призначення, що призводить до здороження кінцевої продукції. Наприклад, ДП «Антонов» зараз перебуває в складному становищі, оскільки 50% комплектуючих імпортні, а 95% доходів підприємства формується за рахунок експорту.

Урядовці мають активізувати свою діяльність в напрямку підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників, розширення ринків збуту української продукції і активізації процесу захисту внутрішнього ринку від перенасиченості імпорту та запровадження імпортозаміщення, замість створення нових положень, які все далі ускладнюють і погіршують умови ведення бізнесу в Україні.

Члени Антикризової ради громадських організацій України дійшли висновку, що сучасна державна економічна політика спрямована тільки на наповнення державного бюджету, обмеження споживання і скорочення обсягів виробництва, що в кінцевому результаті призведе до закриття підприємств, нечуваного зростання безробіття і подальшого економічного спаду. Для врегулювання ситуації в промисловому секторі необхідно посилити роботу Мінекономрозвитку з розробки і провадження державної промислової політики і чітко визначити відповідальних осіб за результати її реалізації.

Враховуючи викладене і з метою обговорення та прийняття рішень на користь української економіки, просимо Вас, вельмишановний Петро Олексійовичу, розглянути пропозицію та дати відповідні доручення щодо проведення найближчим часом спільної робочої зустрічі із членами Антикризової ради громадських організацій України.